Простим броварчанам, що стояли на черзі на землю, тимчасовою міською владою було відмовлено у праві на отримання законних 10 соток. Та й саму чергу теж відмінено з приходом тимчасово в. о. мера Сапожка. Суть відмови проста – начебто у Броварах немає вільної землі. І тут постає справедливе запитання – звідки ж тоді кожної наступної сесії міська влада дістає десятки гектарів броварської землі, наче продавець з-під прилавку? Зрозуміло, що не за красиві очі і не простим смертним роздаються землі. От і на останній сесії на 8 підставних осіб, більшість з яких навіть не броварчани, було розділено і переведено під забудову близько 14 га броварської землі.

          Це ж можна було згідно з чергою надати 140 броварчанам їх законні 10 соток кожному.
Чи у нас в місті немає тих, хто на цю землю чекає десятиліттями?!

         У мерії лежать сотні заяв мешканців міста на отримання землі. Але всіх їх спіткала одна і та сама доля – їм відмовлено. А на чию ж користь? Читай вище...

        Є приклади, коли за одну сесію міської ради віддавалося від десятків до сотні земельних ділянок, і віддавали їх навіть не представникам місцевої громади, а жителям інших областей України, а також іноземцям. Коли землі віддаються кіровоградським чи івано-франківським родинам, до того ж по три ділянки на одну сім’ю – хіба це не корупція? І це в той час, коли існують черги жителів місцевих громад, які десятиріччями сподіваються на отримання землі. 

        До того ж здійснюються сумнівні земельні операції, в ході яких багато ділянок «зникають», або ж потім використовуються не за призначенням. Коли керівник найбільшої фракції місцевої ради є одночасно найбільшим бізнесменом-забудовником цього міста, а протягом декількох років стає і найбільшим землевласником міста - чи це не носить ознаки корупції?