В Броварському культурному центрі „Прометей” 19 червня 2010 року було проведено збори зі створення Київського обласного комітету захисту України.
Та збори могли і не відбутися через інцидент , влаштований броварською мерією. Місцева влада намагалася зірвати проведення цих зборів, то закриваючи, то відчиняючи „Прометей” під приводом пожежної безпеки, в той час, коли там проходила виставка – ярмарок. Це говорить про примітивізм у діях виконуючого обов’язки мера міста і його команди. Взявши владу у Броварах завдяки БЮТ, тепер місцева влада хоче сподобатись Губернатору від Партії регіонів. Але ще нікому не вдавалося всидіти одразу на двох стільцях.
Напевно, влада зрозуміла, що такими діями ще більше дискредитує себе, так як за годину до початку зборів пожежники, що опломбували приміщення „Прометею” день перед тим, зняли пломби. І хоча заборона далася взнаки – багато хто з броварчан повірив, що збори не відбудуться і не прийшов, але зал було заповнено.
В Зборах взяли участь представники політичних партій, громадських організацій, творчих спілок, народні депутати. По завершенню учасники заходу підписали декларацію про створення обласного комітету НКЗУ та прийняли рішення якнайшвидше приступити до створення районних відділень в Київській області.
Нагадаємо, що 10 травня позапарламентські та парламентські сили підписали установчий акт про створення Київського обласного комітету захисту України для координації спільних дій у відстоюванні інтересів України і підписали декларацію завдань новоствореної організації.
Підписанти документа запевняють, що їхня боротьба "розгортатиметься виключно в правовому полі, визначеному Конституцією України, та базуватиметься на засадах відкритості, координації дій, рівноправного партнерства та відмови від взаємопоборювання".
Депутат Броварської міської ради Дмитро Ратніков прокоментував цю подію: „З позиції члена міської територіальної громади, у мене склалося неоднозначне враження. З одного боку, в самій ідеї створення комітету закладено великий потенціал: захист суверенітету та територіальної цілісності України; відстоювання основоположних свобод і гідності громадян, їхніх політичних, соціально-економічних і національно-культурних прав; припинення антиукраїнської гуманітарної політики; відсіч будь-яким спробам встановлення іноземного контролю над стратегічними підприємствами і галузями промисловості України; збереження євроатлантичного вибору України та її орієнтації на європейські цивілізаційні цінності, відстоювання історичної правди; створення рівних можливостей для українських підприємств; припинення податкового тиску на малі і середні підприємства; контроль за виконанням виборчих обіцянок; відстоювання інтересів мешканців Київщини особливо у вирішенні соціальних та земельних питань. Але тут постає питання: а чи не БЮТівська влада у більшості місцевих рад Київщини? І чи все у неї чисто у земельних питаннях?
Те, що відбувається можна охарактеризувати одним реченням: „Два українця – три гетьмана”. Складалося враження, що представники політичних сил зібралися з метою самопіару, у кожного – своя власна позиція, мало конструктиву. Звучали заклики до об’єднання, і це в той час, коли іменні політичні блоки, скоріш за все, буде скасовано. Яке тоді може бути об’єднання? Залишати свою політичну партію і вливатись в іншу, більш потужну чи більш креативну з чіткою ідеологією?
Ідея створення організації має право на існування, проте чи вдасться втілити у життя її благородні мотиви?”