Нещодавно в Броварах відбулася зустріч депутата Дмитра Ратнікова з одним із засновників Партії Зелених України, головою Зеленої Партії України Орестом Мельниковим, на якій обговорили можливості втілення проекту побудови дешевого житла. Тут мова піде про житлове будівництво і житлові проблеми, які не вирішуються. Про людей, нас із вами, які не забезпечуються доступним житлом – не через фінансову кризу, а через владну байдужість і махінації. Існують альтернативні технології побудови доступного житла, ними успішно користуються європейські країни, громадяни яких отримують квартири за декілька років і без кредитів. Але у нас їх чомусь «не помічають»… чи не тому, що продавати житло втридорога – вигідно для самих чиновників? Розповідає О. Мельников

 

Чому у нас не будується стільки житла, скільки потребує населення країни?

 

Президентський указ №1077 від 2007 року «Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом» – міф і профанація. Багато розмов на цю тему велося при попередній владі, не менше при нинішній, але насправді проблема не вирішується. Все нібито зводиться до кредитів: мовляв, треба дати населенню кредити, і все буде добре. Але якщо ви подивитеся на вихідні ціни житла, то зрозумієте, що кредити не врятують, оскільки у більшості населення, яке потребує житла, таких грошей все одно немає. У нас сильно завищена ціна на житло, і вона абсолютно не підйомна для переважної більшості населення. Якщо виходити з того, що середньостатистична заробітна плата складає 2000 грн., то легко вирахувати, що за ці гроші можна придбати лише 20 кв.см. житлової площі. Але ж житло входить в список першочергових потреб людини, а влада фактично позбавляє населення даху над головою.

 

Як виглядає ситуація в інших країнах?

 

В Західній Європі сьогодні будується житло з розрахунку 1 кв.м. на людину в рік. Тобто, якщо перерахувати цю цифру на Україну, це буде 43 млн.кв.м. При тому, що зараз ця цифра складає 13, різниця очевидна – втричі. Цей розрив власне і потрібно ліквідувати. І його можна ліквідувати, надавши можливість людям купити житло, знизивши ціну на нього втричі. Я виходив з того, що має місце в усьому світі: вартість кв.м. повинна співвідноситися з середньою заробітною платою.

 

Я взяв для себе формулу – 1 кв.м. звичайного, не елітного житла, повинен дорівнювати одній мінімальній зарплатні. Тобто, якщо у нас офіційний мінімум складає 800 грн, то виходить, що вартість кв.м. повинна знаходитися в цих межах. Якщо ціна складає не 800, а 8 тисяч, то питання про купівлю квартири знімається.

 

Огляд інших країн показав, що в Німеччині, наприклад, діє майже аналогічна система. Там виходять з того, що вартість кв.м. повинна дорівнювати 0,8 середньої заробітної плати. В США вартість житла для родини має дорівнювати 2-3 її річним прибуткам.

 

Тож все зводиться до того, що треба понизити собівартість будівництва. Яким же чином цього досягти?

 

Перш за все зазначте: я говорю про те, що потрібно будувати якісне житло, з розрахунку, як у західних країнах, 38 кв.м. на людину. У нас зараз межею вважається 16 кв.м.

 

У чому проблема. Зараз переважає так званий індустріальний метод будівництва – в цьому можна переконатися, поглянувши навкруги. Цей метод будівництва має тільки один плюс – він індустріальний, тобто дозволяє досить швидко звести певну будівлю. Але на цьому плюси закінчуються, оскільки платою за це є висока вартість будівництва. І будівельна компанія не зацікавлена у зменшенні цієї вартості, оскільки на сьогоднішній день у неї немає конкурентів.

 

Все починається зі стадії проектування: архітектор отримує свою зарплатню залежно від кошторисної вартості об’єкта. У нього немає зворотної залежності: чим дешевше – тим я більше отримаю. І, відповідно, владі, яка вже звикла отримувати величезні відкати, не потрібне дешеве житло. Чим дорожче – тим для неї вигідніше, і так на всіх ланках, починаючи від рішення місцевої ради про виділення земельної ділянки.

 

Отже, потрібен конкурент. Розкажіть про проект, який Ви пропонуєте.

 

Пошуки альтернативи сучасним загарбницьким методам будівництва привели до того, від чого давно і невиправдано відійшли – використання в якості будівельного матеріалу… глини. На відміну від каменів, які є не скрізь, глини вистачає всюди. До того ж каміння треба витесувати, вирізати, а глина – це пластичний матеріал. Глиняну цеглу можна обпалювати або не обпалювати, а якщо ввести в неї певні домішки, то вона буде служити дуже і дуже довго. Всі інші необхідні якості – міцність, теплоізоляція тощо, – глина має і так, без додаткових домішок. Наразі мова йде про будівництво 1-, 2-, 3-, максимум 4-поверхових будинків. Якщо говорити не про державу і вигоди політичних партій, то це максимально зручне для людини житло. Четвертий поверх – це та межа, при якій не треба будувати ліфт. Якщо ж будувати ліфт, то вартість житла різко зростає – а ми хочемо піти від цих витрат, зробити житло досить дешевим, щоб людина могла його купити, і зручним, комфортним для проживання. Щоб воно мало низькі експлуатаційні характеристики.

 

Який досвід використання подібних технологій в інших країнах?

 

Починаючи з класичних прикладів: Велика китайська стіна – це глиняна стіна. Тибетські монастирі – це глина. Причому в різних кліматичних умовах. Існує думка, що коли глина, значить пішов дощ – і вона потекла. Нічого подібного. Будинки з глини вже більше століття успішно функціонують у Санкт-Петербурзі де, погодьтеся, далеко не сонячний клімат. Зараз за цією технологією будують у Франції, в США, в Австралії, в Новій Зеландії, на Близькому Сході, в Китаї. Це місця де зустрічаються не поодинокі, а масові глиняні забудови. Але в Україні немає жодного такого будинку.

 

У мене є висновок іноземних експертів щодо цієї технології. Це так звані «п’ятизіркові»  будинки, які відповідають сейсмічним, теплоізоляційним, енергозберігаючим умовам – тобто усім найголовнішим параметрам. І, звичайно, вони відповідають ДБН (державним будівельним нормам). Але там немає такого рядка. Ця технологія зараз патентуєтся, і незабаром перейде на офіційнийрівень.

 

Я знаю, що за подібними технологіями багато чого побудовано, і ці споруди стоять десятиріччями без будь-яких змін. З ними і не може нічого відбутися, тому що стіна з глини за наших умов буде товщиною у півметра. Якщо звести таку стіну, то вона сама по собі ніколи не розвалиться. Якщо ж робити внизу і вгорі бетонний «пасок», – то це вічна конструкція. Звичайно, якщо робити стіну товщиною 10 см, то це інша розмова. Тут же стіна насправді тришарова. У цьому і полягає сенс мого ноу-хау. Зовні у нас цемент, цементна штукатурка, яка десь після 3,5 сантиметрів поступово переходить в глину, яка до кінця стіни також перемежовується і переходить в цемент. І ця конструкція вкладається за один раз, а не трьома шарами. Ви відразу одержуєте готову стіну, яка не вимагає подальшої обробки.

 

Ось уже одразу й прибираються два процеси штукатурки – зовні і зсередини, кожен з яких коштує мінімум 100 грн. за кв.м. Ну і сама глина не коштує стільки, скільки звичайна цегла, вартість якої сьогодні починається від 1,5 грн. за штуку, а для нормальної цегли складає 2-3 грн. Тобто ми різко зменшуємо собівартість будівництва, зменшуємо кількість необхідного цементу, який є найдорожчим компонентом всього процесу.

 

Скільки ж коштує весь процес? Яку реально суму можна платити за якісне житло?

 

Квадратний метр стіни – близько 20-22 доларів. Якщо рахувати вартість будинку, то ми виходимо на суму близько 250-300 доларів. Якщо збільшувати кількість поверхів, додаємо ще доларів 150 на сходові майданчики і зміцнення фундаменту. Виходимо на рівень 400-500 доларів за кв.м. Крім того, ми отримуємо будинок, живучи в якому на опалення та охолодження витрачаєш мінімальну суму, а це зараз дуже актуально, оскільки з першого серпня ціна газу зростає в півтора рази – і це тільки початок. Я не уявляю, що відбуватиметься, коли почнеться опалювальний сезон – люди абсолютно

до цього не готові.

 

Чи подавали Ви кудись цей проект, чи зверталися з ним до влади?

Вперше я звернувся до влади в 2000 році, останнє моє звернення було до Ющенка. Його уряд викладена мною пропозиція не зацікавила. Припускаю, сталося це тому, що метод дуже дешевий, а значить всі відкати будуть мінімальними.

 

Я звертався і до Кабінету Міністрів, і до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, але далі паперової тяганини справа з 2000 року так і не зрушилася. Хоча насправді ситуація з житлом жалюгідна. Мій проект може сприйматися зі скепсисом - але це рішення проблеми, і рішення на сьогоднішній день єдине. Після отримання патенту я готовий взятися за будівництво такого житла – Але без підтримки влади нічого не зробити. Оскільки я вже зрозумів, що від нинішніх мерів я нічого не доб’юся, то сподіватися доводиться тільки на нових людей, які візьмуть ініціативу в свої руки. У житла повинна бути соціально прийнятна ціна. І ми готові запропонувати людині розумну ціну за покупку житла без кредитування.

 

Але тут потрібна підтримка влади, інакше ніяк. Якби владі довіряли u1110 і поважали її, то люди вкладали б в це гроші. Але існуючій влади вони їх не понесуть – потрібна інша, ближча до народних проблем влада. Якщо з’являться люди, орієнтовані не на те, щоб напхати грошей в кишеню, а на вирішення проблеми, – це змінить ситуацію. Мій проект – це вихід із ситуації, що склалася, і в наших силах вирішити житлову проблему. Тут я особливо довіряю депутатові Дмитру Ратнікову, оскільки він молода, ініціативна людина зі свіжим баченням. Йому близькі проблеми броварчан, оскільки він сам, як і його діти, мешкає в Броварах, і зацікавлений в розвитку міста. Все, що потрібно для успіху справи – це підтримка його жителів.

 

Розглянувши всі подані документи і зробивши висновки, Дмитро Ратніков і Орест Мельников уклали договір про подальшу співпрацю. «При теперішній зарплатні людина може купити собі комп’ютер чи холодильник, але квартиру не може – за визначенням. Запропонований паном Мельниковим проект являє собою реальний прорив – це, без перебільшення, стимул для того, аби люди жили і працювали. Адже за 5-7 років кожен може практично самостійно побудувати собі житло. Якщо ж громадянин звертається за підтримкою до держави, він отримує дійсну можливість розрахуватися протягом 3-4 років, ставши повноправним власником.

 

Є підстави вважати, що в найближчому майбутньому броварська влада зміниться, і тоді можна буде вже в наступному році зайнятися втіленням даного проекту в життя, і забезпечувати людей дешевою житловою площею», – зазначає Ратніков.

 

 

Спілкувалася Ангеліна СМИКАЛО